Пошуки істини


Модератор: Bad Boys

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 398

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Сб сен 12, 2020 5:33 am

Притча об обидах

Ученик попросил учителя:
– Ты такой мудрый. Ты всегда в хорошем настроении, никогда не злишься. Помоги и мне быть таким.
Учитель согласился и попросил ученика принести картофель и прозрачный пакет.

– Если ты на кого-нибудь разозлишься и затаишь обиду, – сказал учитель, – то возьми картофель. Напиши на нем имя человека, с которым произошёл конфликт, и положи этот картофель в пакет.
– И это всё? – недоумённо спросил ученик.
– Нет, – ответил учитель. – Ты должен всегда этот пакет носить с собой. И каждый раз, когда на кого-нибудь обидишься, добавлять в него картофель.

Ученик согласился. Прошло какое-то время. Пакет ученика пополнился картофелинами и стал достаточно тяжёлым. Его очень неудобно было всегда носить с собой. К тому же тот картофель, что он положил в самом начале, стал портиться. Он покрылся скользким гадким налётом, некоторый пророс, некоторый зацвёл и стал издавать резкий неприятный запах.

Ученик пришёл к учителю и сказал:
– Это уже невозможно носить с собой. Во-первых, пакет слишком тяжёлый, а во-вторых, картофель испортился. Предложи что-нибудь другое.

Но учитель ответил:
– То же самое происходит и с тобой. Просто ты это сразу не замечаешь. Поступки превращаются в привычки, привычки – в характер, который рождает зловонные пороки. Я дал тебе возможность понаблюдать этот процесс со стороны. Каждый раз, когда ты решишь обидеться или, наоборот, обидеть кого-то, подумай, нужен ли тебе этот груз.

https://fit4brain.com/621

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 398

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Сб сен 18, 2021 4:15 pm

Ингушская притча:

Ингушская притча:
"За неким мужчиной числился срочный долг. Делать было нечего, и он решил продать свой дом. По ингушскому обычаю, если человек продаёт дом или землю, он должен их прежде всего предложить своему соседу и спросить, купит ли он их. Когда мужчина так и поступил, сосед спросил его: — Почему ты продаёшь свой дом? .
— За мною срочный долг, потому и продаю. .
— За сколько продаёшь?
Мужчина ответил, что цена дома довольно высокая, но своему хорошему соседу он его уступит только за цену долга. .
— А каков твой долг и кому ты задолжал? — спросил сосед.
Мужчина ответил на эти вопросы. .
— Хорошо, завтра приходи ко мне, — сказал сосед.
Когда на следующий день мужчина явился, сосед сказал ему: — Я вчера же пошёл и уплатил твой долг. Теперь ты от него свободен. Никуда не уходи и живи в своём доме. .
— Зачем ты это сделал? Ты понёс большой убыток! — воскликнул мужчина. .
— Я не считаю это убытком, — сказал сосед и продолжил, — для меня был бы большой убыток, если бы меня покинул такой хороший сосед, как ты."

Если можешь помоги.
Ведь Ты можешь оказаться в таком же положении.

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 398

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Пн сен 20, 2021 7:56 pm

Никогда не бросайте родного угла!

Мы лежали
В больнице.
В палате одной.
В годы те,
Я девчонкой
Была молодой.
А вот женщине той, Шестьдесят
Можно "дать"
Тетей Катей
Просила себя
Называть.

Только раз
Приходил
С апельсинами сын.
Она молча ждала...
День за днем
Проходил...

И однажды она
Мне сказала слова:
"Никогда не бросай
Ты родного угла!
Пусть твой домик
Плохой.
Ничего, не беда!
Но хозяйка
Там ТЫ!
Только Ты!
Поняла?

Я жалею, что домик
Родной продала.
Деньги сыну нужны -
Я ему помогла.
В город сразу забрал,
Жалко старую мать.
Скоро я поняла,
Что всем стала мешать.

То не так положу,
Или плохо скажу,
То "гудят" на меня,
Что ночами хожу.
А в домочке своем,
Я хозяйка была!
Как жалею о том,
Что его продала!"

Из больницы ее,
Лишь соседка брала.
Я смотрела ей в след
Из большого окна.
Уходя и прощаясь,
Меня обняла:
"Счастья дочка тебе!
Мои помни слова!"

Взято с интернета...

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 398

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Сб янв 08, 2022 12:49 pm

Re: Пошуки істини

Равнодушие — есть наивысшая жестокость.

 — Митчел Уилсон 

Спокойствие — сильней эмоций.
Молчание — громче крика.
Равнодушие — страшней войны.

 — Мартин Лютер

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 398

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Чт мар 03, 2022 6:50 am

Притча о Войне

Притча о Войне
Яков Цемель

Нам сказали, что в среду начнётся Война,
А сегодня четверг… Лишь неделя одна
На разлуки и сборы осталась.
Мы сидим неподвижно, забыв про дела,
И холодным свинцом наполняет тела
От дорог предстоящих усталость.

Нам сказали, что это гуманно вполне –
За неделю узнать о грядущей Войне.
Будет время отвыкнуть от Мира:
От диванов, романов, цветущих садов,
От накрытых столов, от обилия слов,
От отдельной души и квартиры.

С детских лет нас к себе приручила Земля.
Есть у каждого Яблоня, Дом и Семья,
А теперь с ними нужно расстаться.
Мы глядим друг на друга… Нам трудно понять,
Почему Этот Мир мы должны потерять
И по чуждому строем скитаться.

Нам сказали: «Другие сейчас времена.
Ожидает нас в среду Другая Война,
И она неизбежна, как Осень.
После Буйного Лета трудов и утех
Жить в Гармонии Строгой научим мы всех
И Плоды свои лишние сбросим».

Как послушные дети великой страны,
Всю неделю чертили мы Планы Войны
И в блокнотах, и в собственных душах.
Отказались мы ради походных идей
От вчерашних забот, от вчерашних друзей
И от самых любимых игрушек.

А во вторник, когда мы забыли почти
О потерях своих и готовы пойти
Были в ночь на арены сражений,
Нам сказали: «Войну удалось отменить.
Можно скатерть достать, и друзей пригласить,
И детей посадить на колени».

Нам сказали: «Забудем пока о Войне,
Потому, что Гармония в нашей стране
И без яростных битв воцарится.
По прогнозам, Погода нас не подведёт –
Всё ненужное мирно с Ветвей упадёт
И в Остывшей Траве растворится».

Мы застыли в прихожих, не в силах понять,
Почему Прежний Мир нам в боях не менять,
И вокруг огляделись с испугом…
К нам, хозяйкой, пришла Отчуждения Мгла,
Размывая слова, размывая тела,
Не давая коснуться друг друга.

Мы очнулись… Как жить нам теперь на Земле –
Постараться спастись, уцелеть в этой Мгле,
Подчиняясь законам Погоды,
Или, двери раскрыв, в Мир Непрежний вступить,
обреченность и страх за порогом забыть
И свершить труд нелегкий Исхода.

Мы пошли через Мглу к позабытым Садам,
К величавым Деревьям и спелым Плодам,
В вязкой плоти её утопая.
Мы часов и шагов не считали в пути,
Продолжая к намеченной цели идти,
Спотыкаясь и снова вставая.

Постепенно бледнела и таяла Мгла,
Узнавались друзья, вспоминались дела,
И глаза незаметно теплели.
Исчезали следы от свинцовых оков…
Среди Лишних Деревьев и Лишних Плодов
Мы, задумавшись, молча сидели.

ЧИТАЙТЕ дальше:
=@ https://www.youtube.com/watch?v=eFQY5p4NR9w :idea:
Последний раз редактировалось kobra Чт мар 03, 2022 7:07 am, всего редактировалось 1 раз.

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 361

Зарегистрирован: Пн дек 07, 2009 8:52 pm

Сообщение Чт мар 03, 2022 7:12 am

Притча о мире

Однажды Царь, в стране которого народ уже много лет воевал между собой, позвал Мудреца.

- Скажи, Мудрец, как мне быть? Мой народ постоянно находится в состоянии вражды. То одна сторона, то другая выступает против моего правления. Когда я уступаю требованиям одних, протестуют другие. И наоборот.

- Издай Указ, — сказал Мудрец Царю, — которым установишь такой порядок: одну минуту в день, в полдень ВСЕ жители государства должны ДУМАТЬ о мире.

- И всё? – возмутился Царь, — да ты, я вижу, совсем из ума выжил!

Мудрец ушел, а война в государстве разгорелась с новой силой.

И тогда Царь решил последовать совету Мудреца. Он издал Указ, в котором обязал народ каждый день в полдень одну минуту ДУМАТЬ о мире в стране.

Удивился народ, возмутился. «Что это Царь придумал такое? В своем ли он уме?»

Но Указ есть Указ. Ровно в полдень каждый день все жители государства на одну минуту бросали свои дела и начинали ДУМАТЬ о мире в стране. Поначалу не очень у них это получалось, потому как каждый думал о своем.

Но постепенно их мысли становились чище и светлей. И однажды достигли такой силы, что воевать больше никто НЕ ЗАХОТЕЛ!

В стране наступил мир.

С тех пор все важные дела в государстве решались сообща.

Просто люди думали об одном и том же ВСЕ ВМЕСТЕ.

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 361

Зарегистрирован: Пн дек 07, 2009 8:52 pm

Сообщение Пт мар 04, 2022 2:35 am

Война на Украине.

24 февраля 2022 года Россия официально ввела свои войска на территорию Украины. Многочисленным обстрелам подверглись несколько украинских городов далеко за пределами Донбасса: Киев, Гостомель, Сумы, Одесса и другие и продолжают обстреливать ее военные объекты и захватывать инфраструктуру.

В Украине 15 атомных блоков.
Нельзя допустить что б взорвали хотя б один с блоков. Это экологическая катастрофа... Вспомните наш Чернобыль...

ПРОСИТЕ БОГА - ОСТАНОВИ ВОЙНУ!!!

ЧТОБЫ НАСТУПИЛ ШАЛОМ.
ЧТОБЫ НАСТУПИЛ МИР.
ЧТОБЫ ВСЕ СОЛДАТЫ ВЕРНУЛИСЬ ЖИВЫМИ каждый к СВОЕЙ СЕМЬЕ В СВОЮ СТРАНУ.
Чтобы армия России вышла из Украины.

Правительство России одумайтесь!

Не разрушайте наши города, не убивайте жителей Украины!

Мы, жители Украины, хотим мира!
А не жить в подвалах от воя бесконечного сирен...
Матери солдат России остановите своих детей.

СОЛДАТЫ РОССИИ ВОЗВРАЩАЙТЕСЬ ДОМОЙ.

Наша мета – зупинка війни з боку Росії. Рідні тих окупантів, які перебувають в Україні, вимагайте від Путіна зупинки війни.
Тільки так ви зможете побачити своїх дітей чи братів живими,

Если хотите увидеть своих детей живыми - требуйте у правительства России остановить войну...

Помогите закрыть небо Украины и требуйте у России вывести войска.

Пусть наступит мир!
Последний раз редактировалось Елена 2 Вс мар 06, 2022 3:23 pm, всего редактировалось 5 раз(а).

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 361

Зарегистрирован: Пн дек 07, 2009 8:52 pm

Сообщение Пн мар 07, 2022 1:19 pm

Война в Украине с 24 февраля 2022 года

На Україні з 24 лютого 2022 року війна. Господь, зупини війну!

В Украине 15 атомных блоков.
Нельзя допустить что б взорвали хотя б один с блоков. Это экологическая катастрофа... Вспомните наш Чернобыль...

ПРОСИТЕ БОГА - ОСТАНОВИ ВОЙНУ!!!

ЧТОБЫ НАСТУПИЛ ШАЛОМ.
ЧТОБЫ НАСТУПИЛ МИР.
ЧТОБЫ ВСЕ СОЛДАТЫ ВЕРНУЛИСЬ ЖИВЫМИ каждый к СВОЕЙ СЕМЬЕ В СВОЮ СТРАНУ.
Чтобы армия России вышла из Украины.

Правительство России одумайтесь!

Не разрушайте наши города, не убивайте жителей Украины!

Мы, жители Украины, хотим мира!
А не жить в подвалах от воя бесконечного сирен...
Матери солдат России остановите своих детей.

СОЛДАТЫ РОССИИ ВОЗВРАЩАЙТЕСЬ ДОМОЙ.

Наша мета – зупинка війни з боку Росії. Рідні тих окупантів, які перебувають в Україні, вимагайте від Путіна зупинки війни.
Тільки так ви зможете побачити своїх дітей чи братів живими,

Если хотите увидеть своих детей живыми - требуйте у правительства России остановить войну...

Пусть наступит мир!

--------------------------------

Na Ukraí̈ne s 24 fevralya 2022 goda voyna.

V Ukraine 15 atomnykh blokov.
Nel'zya dopustit' chto b vzorvali khotya b odin s blokov. Eto ekologicheskaya katastrofa... Vspomnite nash Chernobyl'...

PROSITE BOGA - OSTANOVI VOYNU!!
CHTOBY NASTUPIL MIR.
CHTOBY VSE SOLDATY VERNULIS' ZHIVYMI kazhdyy k SVOYEY SEM'Ye V SVOYU STRANU.
Chtoby armiya Rossii vyshla iz Ukrainy.

Pravitel'stvo Rossii odumaytes'!

Ne razrushayte nashi goroda, ne ubivayte zhiteley Ukrainy!

My, zhiteli Ukrainy, khotim mira!
A ne zhit' v podvalakh ot voya beskonechnogo siren...

SOLDATY ROSSII VOZVRASHCHAYTES' DOMOY!

Yesli khotite uvidet' svoikh detey zhivymi - trebuyte u pravitel'stva Rossii ostanovit' voynu...

Pust' nastupit mir!

************************

There has been a war in Ukraine since February 24, 2022.

There are 15 nuclear units in Ukraine.
It is impossible to allow at least one of the blocks to be blown up. This is an environmental disaster... Remember our Chernobyl...

ASK GOD - STOP THE WAR!!
TO BE PEACE.
THAT ALL SOLDIERS RETURN ALIVE, each to HIS FAMILY IN HIS COUNTRY.
For the Russian army to leave Ukraine.

Russian government think again!

Do not destroy our cities, do not kill the inhabitants of Ukraine!

We, the people of Ukraine, want peace!
And not to live in basements from the howl of endless sirens ...

RUSSIAN SOLDIERS RETURN HOME!

If you want to see your children alive, demand from the Russian government to stop the war...

Let peace come!
Последний раз редактировалось Елена 2 Пн мар 07, 2022 2:48 pm, всего редактировалось 2 раз(а).

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 361

Зарегистрирован: Пн дек 07, 2009 8:52 pm

Сообщение Чт апр 21, 2022 7:53 am

Закройте небо над Украиной!

Закрийте небо над Україною!
Житомирщина як і вся Україна вже неодноразово ставала мішенню для ракетних та бомбових ударів. Ми втрачаємо мирних жителів, практично щодня фіксуємо нові руйнування: лікарні, школи, мирні житлові будинки – така ціна зволікання наших партнерів стосовно прийняття рішення про закриття неба над Україною.


Житомирщина как и вся Украина уже не раз становилась мишенью для ракетных и бомбовых ударов. Мы теряем мирных жителей, практически каждый день фиксируем новые разрушения: больницы, школы, мирные жилые дома – такова цена промедления наших партнеров по принятию решения о закрытии неба над Украиной...

The Zhytomyr region has more than once become a target for rocket and bomb attacks. We are losing civilians, almost every day we record new destruction: hospitals, schools, civilian houses - this is the price of our partners' delay in making a decision to close the sky over Ukraine...

Закройте небо над Украиной!

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 398

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Вт июл 05, 2022 12:47 pm

Re: Пошук істини

Пошук істини за Сократом. Етика Сократа


Сократ — давньогрецький філософ, який порівнював істину з небесним світилом — сонцем. Воно існує незалежно від людських бажань, і єдине для всіх людей.

Який постулат мається на увазі?

Всі живі істоти проходять цикл народження і смерті. Людина єдинa із Всесвітом і підпорядковується світобудові. Сократ стверджував, що у нього власна істина. Сократ вважав, що люди не можуть відрікатися від загальної істини. Як неможливо відмовитися від свого розуму або заперечувати приналежність до людського роду. Але і знати, що являє собою істина — смертні не здатні. Людина погоджуються з тим, що вона існує, але не може претендувати на абсолютне знання. Відомий афоризм філософа: «Я знаю, що нічого не знаю», як раз демонструє, що людина не може володіти незаперечною істиною. Її пошук — повинен стати першочерговим завданням для людей.

Де шукати духовний досвід?

Сократ вважав, що людина незалежно від інших, повинна сама знайти свою істину. Такий пошук завжди сповнений труднощів, парадоксів і філософствування. Пройшовши тернистий шлях, за допомогою евристичного методу (від грец. «знаходити») — особистість може пізнати істину або максимально наблизитися до неї.
Філософія допомагає знайти правильну дорогу і зорієнтуватися в хаосі думок. Але навіщо людям шукати правду, якщо сутність людського життя, і так сповнена труднощів?

Роздуми про своє призначення, забирають час і порушують душевний спокій. Повсякденна рутина затягує людину, якій ніколи думати про високі почуття і не приходять в голову думки, що суєта — це видимість повноцінного життя.

Сократ пропагував відкласти нагальні справи і пізнати сенс буття, інакше людина втрачає статус «розумної істоти». У своїй бесідах з учнями він м’яко підводив співрозмовників до того, що немає межі досконалості, змушував засумніватися в прописаній істині. Все це робилося для того, щоб підштовхнути людей до пошуку духовного досвіду.

Ідеологія Сократа актуальна в усі часи. Його вчення знаменувало істотне зрушення в філософії. Направляючи увагу на дослідження світу, людина пізнає себе і духовно збагачується.

Ольга Степаненко

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 398

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Вс мар 19, 2023 6:40 am

Re: ПРИТЧА ПРО ІСТИНУ

Давним-давно жив на світі юнак, який шукав ІСТИНУ. Хтось підказав йому, що високо в горах є печера, а в ній глибокий колодязь.
«Запитай колодязь, у чому ІСТИНА, і він розповість Тобі про це».
Хлопець знайшов колодязь і поставив своє запитання. Відповідь була такою: «Йди на площу в своєму селищі. Там знайдеш те, що шукаєш».
Сповнений надій, юнак пішов на площу і побачив там три маленькі крамниці.
В одній продавали бруски металу, в іншій – дерева, а у третій – тонкий дріт. Юнак не зрозумів, як це пов’язано з розкриттям ІСТИНИ. Розчарований, повернувся до колодязя за поясненнями, але звідти доносилося тільки луна.
Згодом спогади про поради колодязя розвіялися, а юнак продовжував пошуки ІСТИНИ. Одного разу, у місячну ніч він почув чудову музику. Хтось натхненно грав на гітарі. Юнак захотів наблизитися і дізнатися, як народжуються ці звуки.
Він підійшов до виконавця, подивився на його танцюючі по струнах пальці, а потім почав розглядати гітару. І тоді несподівано його осяяло відкриття: інструмент був виготовлений з тонких дротиків – струн, металу і дерева, таких самих, які він бачив в крамницях, але не надав їм ніякого значення.
Тепер він зрозумів послання колодязя: НАМ ВЖЕ УСЕ ДАНО, ЩО ПОТРІБНО! Завдання лише в тому, щоб зібрати все докупи і використовувати за призначенням.
Багато речей не мають значення, поки ми розглядаємо їх як окремі фрагменти. Коли вони з’єднуються, виникає НОВЕ ЦІЛІСНЕ РОЗУМІННЯ

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 398

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Вс мар 19, 2023 6:47 am

Страшенний гріх

Старий та молодий ченці мандрували. Шлях їх перетинала ріка, яка через дощі сильно розлилась.

На березі стояла молода красива дівчина, якій також потрібно було перебратися на протилежний берег. Але вона не могла сама перейти річку.

Дівчина попросила допомоги в ченців. Однак обітниця суворо забороняла ченцям навіть торкатися до жінок.

Молодий чернець демонстративно відвернувся. А старий підійшов до дівчини, щось спитав, посадив її на спину, та переніс через річку.

Багато часу ченці шли мовчки. Раптом, молодий не втримався:

— Як ти міг торкнутися до дівчини!? Ти ж давав обітницю не торкатися жінок! Це – страшенний гріх!

На що старий спокійно відповів:

— Дивно, я переніс її та залишив на березі річки, а ти досі її несеш. В своїй голові.

Молодий чернець задумався, а потім – махнув рукою, відганяючи погані думки. На його обличчі знову засвітилася посмішка.

https://pritcha.com.ua/pritcha-pro-dvox ... ta-zhinku/

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 361

Зарегистрирован: Пн дек 07, 2009 8:52 pm

Сообщение Ср май 03, 2023 4:41 am

Білизна з плямами

Глянула господиня у вікно. Бачить- а нова сусідка білизну попрала, та розвішує сушитись. Та, певно, погано випрала – на білизні видно брудні плями.

Кричить своєму чоловіку:

-Іди поглянь! Яка у нас сусідка ”господиня”. Білизну прати не вміє.

Між ділом і подругам своїм розповіла, мовляв, яка у мене нова сусідка зˊявилася. Так навіть білизну випрати не вміє.

Пройшов час. Знову бачить господиня, як її сусідка білизну вивішує. І – знову з плямами.

Знову пішла вона пліткувати з подругами. А тим й самим захотілось подивитися на це.

Прийшли вони у двір. Дивляться на білизну. Але вона – білосніжна, ніяких плям.

Тоді одна з подруг каже:

– Перш ніж обговорювати чужу білизну, пішла б ти, та й помила свої вікна. Глянь, які вони у тебе брудні.

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 398

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Чт янв 25, 2024 5:58 pm

Все, що ми робимо сьогодні, має значення

Жив-був виконроб. Все життя він будував будинки, але став старий і вирішив піти на пенсію.
- Я звільняюся, - сказав він роботодавцю. - Йду на пенсію. Буду зі старенькою онуків няньчити.
Господарю було шкода розлучатися з цією людиною, і він попросив його:
- Слухай, а давай так - побудуй останній будинок і проводимо тебе на пенсію. З хорошою премією!
Прораб погодився. Згідно з новим проектом йому треба було побудувати будинок для маленької сім'ї, і почалося: узгодження, пошуки матеріалів, перевірки ... Прораб поспішав, бо вже бачив себе на

пенсії. Чогось не доробляв, щось спрощував, купував дешеві матеріали, так як їх можна було швидше доставити ... Він відчував, що робить не найкращу свою роботу, але виправдовував себе тим, що це кінець його кар'єри. По завершенні будівництва, він викликав господаря. Той оглянув будинок і сказав: - Знаєш, а це твій дім! От візьми ключі і вселяйся. Всі документи вже оформлені. Це тобі подарунок від фірми за довголітню роботу. Що відчував виконроб, було відомо тільки йому одному! Він стояв червоний від сорому, а всі навколо плескали в долоні, вітали його з новосіллям і думали, що він червоніє від сором'язливості, а він червонів від сорому за власну недбалість. Він усвідомлював, що всі помилки і недоліки стали тепер його проблемами, а всі навколо думали, що він збентежений дорогим подарунком. І тепер він повинен був жити в тому єдиному будинку, який побудував погано ... Мораль: Ми всі - виконроби. Ми будуємо наші життя так само, як виконроб перед відходом на пенсію. Ми не докладаємо особливих зусиль, вважаючи, що результати цієї конкретної будови не так вже й важливі. До чого зайві зусилля? Але потім ми усвідомлюємо, що живемо в будинку, який самі збудували. Адже все, що ми робимо сьогодні, має значення. Вже сьогодні ми будуємо будинок, в який вселимося завтра ...


Тема поднималась пользователем kobra Чт янв 25, 2024 5:58 pm.
Пред.

Вернуться в Все, что не подходит не в один из разделов

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 23

Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group.
Designed by ST Software for PTF.
Русская поддержка phpBB